10 принципів нового соціального житла в Україні
Проєкт реалізовано за ініціативи мера Маріуполя Вадима Бойченка в межах проєкту Mariupol Reborn. Концепцію соціального житла розробило урбан-бюро Big City Lab в партнерстві з архітектурним бюро PUPA та консалтинговою компанією Civitta. Ілюстрації принципів соцжитла створені Нато Мікеладзе.
Внаслідок повномасштабної війни мільйони українців були вимушені покинути домівки. Частина з них оселилася в інших містах, частина — за кордоном. Але всі вони мають спільне бажання — повернути собі відчуття дому, місця, де можна зупинитися, жити і будувати майбутнє.
Соціальне житло — це не про тимчасовість. Це про гідність, стабільність і нові можливості. Наразі в Україні відсутня системна модель соціального житла, яка б забезпечувала довготривале, якісне і доступне проживання для тих, хто цього потребує. Окремі локальні ініціативи існують, але не створюють єдину систему. А між тим житло — це не лише стіни й дах. Це про включення у міське життя, доступ до освіти, праці, сервісів. Усе це — частина гідного життєвого простору.
Щоб відповісти на цей виклик, команда Big City Lab разом з партнерами — Маріупольською міською радою та Асоціацією міст України — розробили новий стандарт соціального житла в межах Mariupol Reborn. Проєкт підтримав Уряд України.
Розроблена концепція включає і архітектурні, і управлінські рішення та базується на десяти ключових принципах:
- Людиноцентричність
Соціальне житло має забезпечувати базовий рівень комфорту: від інклюзивної інфраструктури до зручного планування квартири чи будинку. На території кварталів мають бути передбачені соціальні сервіси: дитячі кімнати, коворкінги та спільні простори для зустрічі людей. Люди мають почуватися не тимчасовими мешканцями та мешканками, а мати відчуття дому та приналежності до спільноти.
- Доступна вартість
Модель соціального житла передбачає довгострокову оренду з потенційною можливістю викупу. Вартість будівництва має бути оптимальною, а технології — енергоефективними та екологічними. Будівлі мають бути обладнані відновлювальними джерелами енергії, що сприятиме зменшенню витрат на обслуговування. Це дозволить встановлювати невисокі орендну та комунальну плати. Таке житло буде доступним для вразливих груп населення, які втратили власне помешкання і потребують дому.
- Функціональність та довговічність
Соціальне житло має бути легкими у будівництві, а інженерні та архітектурні рішення –– зосереджуватися на якості та довговічності. Житло створюється за принципом квартальної забудови, а будівлі налічують не більше 4-9 поверхів. Важливими є продумані дизайни фасадів, кольорові та декоративні рішення, базовий ремонт приміщень. Озеленена та багатофункціональна прибудинкова територія формує середовище, в якому приємно жити. Соцжитло не повинно бути синонімом одноманітних сірих коробок.
- Масштабування
Соціальне житло має створюватися від потреб майбутніх мешканців і мешканок. Планування квартир та будинків враховує все для комфортного побуту: від оптимальної площі помешкання до розташування раковин і розеток. Проєкт не привʼязаний до конкретної локації: він легко адаптується під будь-яку земельну ділянку та масштабується на національному рівні.
- Прозорість розподілу
Система розподілу соціального житла має бути прозорою. У пріоритеті — ті претендент(к)и, які цього потребують найбільше. Процес розподілу має бути відкритим та зрозумілим для всіх, із чіткими критеріями та без корупційних ризиків. Розроблено бальну систему, яка дозволяє справедливо розподіляти соціальне житло.
- Інтеграція в місто
Соціальне житло має зводитись у заселеному районі, що дасть можливість взаємодіяти з іншими людьми та забезпечить інфраструктурою, яка покриватиме всі потреби мешканців і мешканок. Тут мають розташовуватися лікарні та магазини, дитсадки та школи, парки та культурні установи. Перші поверхи будівель розраховані під комерційні та соціальні приміщення. Район має бути повʼязаний з іншими частинами міста зручною транспортною мережею. Люди повинні відчувати зв’язок з тим, що відбувається навколо.
- Спільна відповідальність
Соціальне житло залишається спільним ресурсом, тому відповідальне ставлення до нього — запорука його якості та довговічності. Мешканці та мешканки мають сприймати соцжитло не як тимчасову зупинку, а як власний дім, про який варто дбати.
- Безпека
Соціальне житло повинне забезпечувати фізичну та соціальну безпеку мешканців і мешканок. Прибудинкова територія має бути достатньо освітленою, а спільні простори — розташованими у видимих та доступних місцях. Будинки повинні мати укриття, будуватись з вогнестійких матеріалів та бути оснащеними сигналізацією, що включає в себе і звукові, і візуальні сигнали. А приміщення розташовані так, аби у разі надзвичайної ситуації була можливість швидкої евакуації.
- Різноманітність
Соціальне житло є інструментом інтеграції та взаємодії. Його мета — створення змішаних активних спільнот, а не відокремлення людей по групах. Система повинна пропонувати різні типи квартир і будинків, що дозволить задовольнити потреби різних категорій мешканців та мешканок. Важливо передбачити як компактні опції для тих, хто живе сам, так і більш просторі варіанти помешкань для великих сімей. Такий підхід гарантує, що кожна людина зможе знайти житло, що відповідає його чи її вимогам.
- Безбарʼєрність
Соціальне житло має бути доступним для людей з інвалідністю, ветеранів та ветеранок, маломобільних груп населення. Це означає нормативні пандуси, ліфти, широкі дверні прорізи, тактильні елементи навігації. Доступною має бути як прибудинкова територія, так і планування квартири чи будинку.
