Дослідження попиту та функціонального наповнення спортивного кластера на ВДНГ
Контекст
В рамках розробки концепції спортивного кластера на ВДНГ наша команда, в партнерстві з незалежним think tank U.Sport, провела два дослідження:
- Якісне дослідження з лідер(к)ами спорту і вуличних культур Києва — 25 глибинних інтерв'ю з представниками/-цями спільноти;
- Кількісне дослідження — опитування серед відвідувачів/-ок ВДНГ (2300 респондентів/-ок).
Хто взяв участь у дослідженні
- Якісне дослідження — глибинні інтерв'ю проведено з 25 респондент(к)ами:
- 12 представниками/-цями різних напрямів вуличних культур, що пропонується представити в урбан-парку на ВДНГ;
- 5 представниками/-цями водних видів спорту, в тому числі професійними спортсмен(к)ами, власниками/-цями клубів та шкіл плавання;
- 3 представниками/-цями бігової спільноти, зокрема організатор(к)ами заходів, лідер(к)ами бігових клубів;
- 2 представниками/-цями фітнес-індустрії;
- по 1 інтерв'ю з експертом з транспорту та велоінфраструктури, реабілітологом, засновником діючого дитячого спортивного табору.
Кількісне дослідження — 2300 людей.
Кількісне дослідження
Таке анкетування дозволило визначити основні тенденції та побажання відвідувачів/-ок.
З 2300 опитаних понад 1200 респондентів/-ок (більше 55%) відповіли, що вже займаються спортом на території ВДНГ.
Також ми отримали більше 2200 відповідей з описом бажаних локацій — попри те, що відповідь на це питання була не обов'язковою.
{{slider-48="/sliders"}}
Якісне дослідження
Респондент(к)ам глибинних інтерв'ю ми поставили 23 питання, що склали 5 блоків. Нижче наведені коментарі та аналіз по кожному блоку.
1. Місцезнаходження
+ Близькість ВДНГ до великих житлових масивів, які швидко розбудовуються, а також наявність поруч станції метро.
+ Мультифункціональна спортивна зона буде нівелювати віддаленість ВДНГ від центральної частини міста, а природний парк на території додатково притягуватиме відвідувачів/-ок.
+ Розташування ВДНГ може дати можливість проведення тут вуличних нічних ліг з тих видів спорту, що будуть закладені в спортивному кластері.
+ Вдале поєднання рекреаційної і спортивної зон може розширити межі локації до всеукраїнського і навіть світового рівня в якості місця для спортивного туризму. Приклади таких просторів є як у світі, так і в Україні, однак вони не є масовими.
- Організовані групи та неформальні ком'юніті переважно вже мають свої звичні місця для занять спортом — але створення унікальної локації може стати приводом для їхнього часткового переїзду на ВДНГ.
- Проблема для велосипедних видів спорту, адже до метро не завжди пускають з велосипедом, тому з віддалених районів може буде проблематично дістатись.
- Дотичність ВДНГ до Голосіївського лісопарку може становити небезпеку, у зв'язку з останнімі випадками нападів на людей на території парку.
2. Конкуренті локації
- Основними конкурентними локаціями є:
- Великий спортивний комплекс Sport Life з басейном на Теремках, діючий літній рекреаційний басейн на ВДНГ “Пірс 39” та басейн спортклубу “Галактика”
- Локації для занять роликовим спортом в парках Голосіївського району
- Наявність комерційних критих футбольних полів на ВДНГ та декількох стадіонів поруч на території університетів
- Кілька баскетбольних майданчиків у дворах нових житлових комплексів поруч з ВДНГ
- 2 невеликі приватні зали для скелелазіння
Серед парків найбільший конкурент — Парк “Наталка” на Оболоні, X-Park в парку “Муромець”, Труханів острів для бігової спільноти, “Місто Спорту” на Гідропарку як футбольна локація. Різні спільноти урбан-культур збираються на вуличних локаціях міста, або в скейтпарку “Гавань”. Усі ці простори мають свої переваги та недоліки.
Усі респондент(к)и відмітили, що на правому березі Києва і тим більше в районі ВДНГ зараз відсутні будь-які локації, які б поєднували мультифункцію просто неба та мали інфраструктуру у вигляді роздягалень та загальнодоступні зони.
Якісні спортивні локації в Києві переповнені, час в таких залах і майданчиках розписаний погодинно, особливо в години пік (17:00-20:00).
3. Основні спільні думки
Наявність на території ВДНГ повноцінного спортивного кластера зробить локацію унікальною в своєму роді серед прихильників/-ць активного способу життя в Києві та Україні.
Локація має закрити потреби одразу кількох цільових груп (серед яких дорослі та діти, люди старшого віку, люди з інвалідністю) — щоб відвідувати спортивний кластер було цікаво всією сім'єю або з друзями.
Правильне зонування буде розводити потоки відвідувачів/-ок по інтересах і забезпечить комфортне залучення до різних видів спорту.
Укриття від дощу та сонця — часткове накриття над основними елементами — збільшить відвідуваність, зробить локацію більш затребуваною та комфортною, значно продовжить сезон активного використання і знизить низку ризиків.
Важливо поєднати рекреацію та спорт в одному місці. Тобто, щоб локація стала серцем спортивного життя для всіх: і тих, хто займається різними видами спорту чи належить до вуличних культур, і відвідувачів/-ок ВДНГ, які приїжджають погуляти. Наповнення має врахувати не лише базовий інтерес початківців/-иць, а й потреби спортсменів/-ок та спільнот. Простір має проєктуватись з дотриманням вимог і стандартів для проведення вуличних змагань.
Використання якісних матеріалів (наприклад, покриття підлоги), обладнання та освітлення, наявність стаціонарних роздягалень та душових, медпункту, камер схову, лаундж-зони з фудкортом, опції прокату та зберігання інвентарю, місць для відпочинку в комплексі — все це надасть кластеру додаткові переваги, дозволить організовувати заняття на регулярній основі, стимулюватимуть відвідувачів/-ок проводити більше часу на локації і спонукатимуть людей їхати на ВДНГ з різних частин Києва та України.
Основною проблемою подібних локацій є відсутність камер схову для речей. На ВДНГ їдуть люди з усього міста. І для того, щоб зайнятися спортом на території комплексу, їм необхідно переодягтися, скласти речі або припаркувати велосипед. Це має бути максимально просте і безпечне рішення, з високим рівнем довіри з боку людей та з урахуванням пікових потоків вихідного дня.
Важливо займатись проведенням інструктажу для відвідувачів/-ок скейтпраку та локації для болдерінгу/скелелазіння. Важливо мати у штаті менеджера/-ку, що буде контролювати графік секцій, роботу охорони та медпрацівників/-ць, слідкувати за регулярним прибираннями території та генеруватиме цікавий контент.
Наявність хорошого освітлення, зокрема бігових маршрутів. Щоб спортивний кластер працював мінімум до 23:00 і люди, незалежно від графіку роботи, могли займатись тут спортом.
4. Наповнення урбан-парку
Урбан-парк має бути якісно та сучасно стилізований до вуличного стилю. У світі такі простори вже стали трендом, однак в Україні аналогічних локацій поки що немає. Сучасний урбан-парк міг би стати місцем промоції вуличних культур через поширення фотографій у соціальних мережах.
Дуже важливим та базовим для всіх видів спорту є якісне покриття та матеріали, багатофункціональність простору, сучасні форми і відхід від стандартних фігур та зелених полів-кліток, різнокольорових тренажерів тощо.
Основа безпечного перебування — розмежування потоків між активностями, які мають різні швидкісні режими. Також важливо розділяти простори для досвідчених спортсменів/-ок та початківців/-иць, дорослих та маленьких дітей.
Скейтбординг, спортивне скелелазіння, ВМХ-спорт та брейк-данс включені до програми Олімпійських Ігор. Ці види спорту не мають сучасних спортивних баз в Україні, але ми маємо багато талановитих спортсменів/-ок. За певних умов, дана вулична локація може стати основою для розвитку цих напрямів.
Скейтпарк — найпопулярніший запит серед локацій урбан-парку. Про його особливості та вимоги:
-
- Для скейтбординга та самокатного спорту важливі справжні вуличні елементи, вбудовані в конструкцію парку: гранітні плити, сходи, парапети різних рівнів та додаткові дерев'яні модулі.
- Для BMX-спорту категорично не підходить бетонний скейтпарк, більшість тренувань та змагань з цієї дисципліни проходить на дерев'яних фігурах. Для їх будівництва потрібно залучення закордонних спеціалістів/-ок. Але ідеально рівна площина є також основою для цього спорту.
- Для роликового спорту необхідне облаштування ідеально рівної поверхні та ролердром, де додатково можна грати в хокей на роликах, займатись фігурним катанням на роликах тощо.
Оптимальний розмір мультидисциплінного скейтпарка з поділом на зони — від 2000 м².
Його цільовою аудиторією є переважно підлітки. Зараз у Києві налічується 2 000+ активних скейтерів/-ок, що постійно катаються, 1 000+ ролерів/-ок і 100+ BMX-рейдерів/-ок. Та, звісно, точно оцінити розмір спільноти складно.
Спільні івенти для цих напрямів збирають аудиторію у кілька тисяч глядачів/-ок за рахунок того, що об'єднують одразу кілька дисциплін. Найбільш популярним зараз серед дітей та підлітків є трюковий самокат (через відносну дешевизну та легкість опанування для початківців/-иць). Вважається, що дітей, які катаються на ньому, в Києві вже більше 10 000.
Більшість дисциплін не потребує скейтпарка, але потребує інфраструктури у вигляді рівної, безпечної поверхні. Тож основним для всіх видів екстремальних вуличних культур є ідеально рівна основа.
Фітнес зона — за даними опитування, зона фітнесу є однією з найбільш затребуваних після велоінфраструктури. Це підтверджує і дослідження 2018 року "Київ.Спорт".
Така зона виконуватиме рекреаційну функцію, користуватиметься попитом серед місцевого населення (з найближчих районів) і стане хорошим допоміжним комплексом майже для кожного виду спорту, представленому в спорткластері.
Частина паркур-траси та стрит-воркаут задовольнить потреби молоді, але затребуваність буде залежати від якості і складності функціонального наповнення таких зон. До прикладу, траса для паркуру має бути максимально наближеною до street style, а комплекс стрит-воркауту має якісно відрізнятись від тих турніків, які вже є на території ВДНГ чи розміщені в парках міста. Бажане покриття — гума.
На думку респондентів/-ок, фітнес-зона просто неба буде дотаційною історією: її складно буде монетизувати, але вона потребуватиме коштів на утримання. Тому на початковому етапі варто встановити якісні елементи, які тривалий час не потребуватимуть капіталовкладень.
Технічні характеристики: включити зони crossfit, TRX, тренажерів, стрит-воркауту, траси паркур. Також обов'язково додати спеціальні елементи для проведення корекційних занять людей з інвалідністю.
Цільова аудиторія фітнесу в Києві: потенційно 23.3% тих, хто займається спортом в місті. Але цікавою локація буде переважно місцевим мешканцям/-кам: не всі готові займатись фітнесом просто неба. Це більш локальна історія, але якісна траса для паркуру може приваблювати молодь.
Скеледром та болдеринг — популярні види активності, які швидко розвиваються. У Києві з'являються великі комерційні скеледроми і вже понад 20 середніх шкіл міста проводять на уроках фізичного виховання заняття із скелелазіння. Під час анкетування відвідувачів/-ок ВДНГ скелелазіння було найпопулярнішим видом з поміж тих, що не були запропоновані на вибір.
Болдеринг є найлегшим варіантом для початку занять і наразі — найбільш популярним, адже не потребує спеціального спорядження.
Щоб локація залишилася актуальною тривалий час і туди постійно їхали з усього міста, потрібно передбачити інтерактивну частину, коли за допомогою додатку відвідувач(-ка) самостійно може програмувати маршрут. Якщо такої можливості не передбачити, то за вуличною локацією мають бути закріплені інструктор(к)и, які щотижня буде змінювати маршрути — це збільшить інтерес аудиторії.
У разі проєктування високої стіни, в частині скеледрому важливо одразу передбачити автостраховку: це значно пришвидшить користування локацією відвідувач(к)ами. Основа під стінами має бути максимально м'якою (в ідеалі — водонепроникни мати). Необхідно передбачити накриття над простором, осільки мокра поверхня є небезпечно слизькою.
Технічні характеристики: висота траси для дітей — 2 м, початківці/-иці — 3 м, досвідчені дорослі — 4 м. Обов'язковою є інтерактивна складова.
Цільова аудиторія: 1 500 спортсменів/-ок, що регулярно займаються болдерингом, ще стільки ж періодично відвідують приватні скеледроми міста. Аудиторія має тенденцію до стабільного росту.
Зона ігрових видів спорту— адже якісних відкритих футбольних та баскетбольних майданчиків наразі в Києві дуже мало. А ті, що є — переповнені в пікові години.
Така ж ситуація може спіткати і спортивний кластер. Тому тут дуже важливо знайти баланс між загальною доступністю локації і можливістю організованим групам прийти пограти.
В частині про ігрових видів спорту респондент(к)и також наголошували на необхідності виконання мінімальних стандартів при проєктуванні. Такий підхід дозволить використовувати локацію не лише для дозвілля і неформального спілкування, а й проводити вуличні змагання.
Зокрема стритболу — для проведення таких турнірів 3х3 необхідно мінімум дві повноцінні половини стандартного майданчика з гумовим або пластиковим покриттям і мінімум чотири стійки з амортизуючими кільцями.
Також пріоритетною є наявність захисту від дощу та сонця хоча б на трибунах — або наявність на локації великих дерев. Були надані рекомендації не використовувати для майданчиків стандартний зелений пластиковий газон і ворота, а замінити їх на резинові плити.
В обох напрямах важливою складовою буде проєктування і дизайн локації, максимальне наближення до street style, створення тематичних фотозон як елементів розмежування простору, металевих сіток тощо.
Для футбольного фрістайлу додатково буде необхідно створити мініамфітеатр з гумовим покриттям — таким самим, як для вуличних танців. Такий амфітеатр може використовуватись для проведення майстер-класів, в тому числі і платних.
Напрямок панна (вуличного футболу) поки в Україні недостатньо розвинений і складно спрогнозувати затребуваність локації.
Респондент(к)и вважають, що така ігрова зона буде відрізнятись від вже існуючої на ВДНГ футбольної інфраструктури та наявних в Києві баскетбольних майданчиків. Тож простір може бути дуже затребуваним. Наявність базових послуг є бажаними: роздягальня, камера схову, освітлення до 24:00, фудкорт.
- Технічні характеристики:
- 1 поле 40х20 м зі штучною травою для міні футболу 5х5
- 2 поля для вуличного футболу 3х3 з резиновим покриттям
- 2 клітки для панна футболу (додатково може використовуватись маленькими дітьми).
- Для баскетбола пропонується:
- 1 стандартний майданчик 15х30 м
- мінімум 2 майданчики 15х11 м для стритболу з амортизуючими кільцями.
Стандартний баскетбольний майданчик (з мультирозміткою) додатково зможуть використовувати й інші ігрові види спорту.
Цільова аудиторія: одне вуличне змагання з стритболу збирає від 200-400 гравців/-чинь, додатково завжди приходять друзі та родичі. В час пік на локації одночасно можуть тренуватись до 30 людей. При цьому баскетбол і мініфутбол є одними з популярних видів спорту, в Києві постійно діють одразу кілька аматорських ліг з кожного виду спорту. Що стосується мінімайданчиків з вуличного футболу та панна футболу, то цільову аудиторію визначити важко, через відсутність регулярних організованих змагань. Батли з фрістайлу у вдалих локаціях (наприклад, ТРЦ) збирають до кілька тисяч глядачів/-ок.
Вуличні танці — мають одразу кілька напрямів, а дисципліна брейк-данс увійшла в перелік видів спорту на Олімпійські Ігри.
На вуличній локації потрібен амфітеатр з трибуною для глядачів/-ок, гарним покриттям та навісом від дощу. Люди повинні сидіти півколом, а не як в актових залах шкіл. Танцпол має бути невисоким колом, не сценою. З невеликим підняттям, максимально близько до глядачів/-ок. Важливо додатково облаштувати місце для діджей-локації та освітлення.
Якщо казати про змагання та чемпіонати, то потрібне окреме місце для розминки з музикою. Такий майданчик може бути за сценою.
Один з респондентів зауважив, що для брейкінгу важлива енергія. Якщо на локації немає бажання танцювати, то туди ніхто не буде їхати. Тому важливий якісний сетап (сцена, діджей-локація, світло, покриття, затишок, близькість до глядачів/-ок), звук, який “качає”, навіть колірова гама простору. Яскраві відтінки, велика кількість кольорів — ні. Мінімалізм та стриманість — так. Важливо також передбачити місця для суддів, розминки та ведучого/-ї.
Цілодобовий доступ буде важливою складовою. Але для того, щоб там постійно вирувало життя, мають бути створені умови. В районі ВДНГ аналогічних локацій немає. Внески за локацію мають бути мінімальними, аби покрити витрати на догляд за оснащенням та простором.
Респондент також зазначив, що якщо обʼєкт буде неякісним, неестетичним та невиправдано дорогим, він не користуватиметься попитом.
Технічні характеристики: круглий танцпол діаметром 5-6 м, покриття — лінолеум. Враховане освітлення і діджей-локація. Якісний, м'який, добре закріплений, шви спаяні, лінолеум одного кольору: сірий або чорний.
Цільова аудиторія: від дітей 4 років до дорослих 35+. Зараз вуличними танцями займається багато дітей, підлітків/-ок та професіоналів/-ок старше 35 років. До пандемії коронавірусу маленькі джеми збирали 250-300 людей. Масштабні, з гостями з-за кордону — 500-800.
Відкритий спортивний басейн — новий спортивний басейн, який би відповідав потребам як аматорів/-ок, так професійних спортсменів/-ок.
Всі лідер(к)и спорту зауважили, що такий обʼєкт буде сезонним. Адже спортивне плавання вимагає певного температурного режиму, а проведення офіційних змагань на відкритій воді — стандартних розмірів басейну, сухої зони для розминки та спеціального обладнання. Тому ці складові, разом з дотриманням високого рівня якості води і санітарних норм, мають бути враховані при побудові басейну. Однією з умов була визначена необхідність створити поруч неглибокий дитячий басейн з гірками, де діти могли б перебувати під час тренувань дорослих.
Якщо басейном користуватимуться клуби та секції, їхні працівники/-ці потребуватимуть приміщення та додаткового інвентарю. Разом з цим респондент(к)и зауважують, що такий відкритий басейн буде обмежувати клуби: на зимовий період відвідувач(к)и переходитимуть до закритих басейнів конкурентів. Повернути таких клієнтів/-ок буде складно, для цього, наприклад, потрібно буде встановлювати ціни на абонементи нижчі, ніж в інших басейнах.
Фактор погоди буде одним з головних ризиків навіть в теплий період: якщо для дорослих відвідувачів/-ок погода не гратиме великої ролі, то для дитячих секцій часом вона буде вирішальною.
Однак те, що ВДНГ знаходиться в парковій зоні — велика перевага перед іншими спортивними басейнами. Серед відкритих басейнів можна відмітити лише “Юність” та ДСК, що користуються попитом. Наразі “Юність” планують накрити і зробити всесезонним.
Загалом і в Києві, і за Києвом є велика кількість відкритих басейнів. Але вони не спортивні — тож там неможливо проводити регулярні заняття.
Респондент(к)и зауважили, що у відкритому спортивному басейні на 50 м можна проводити всеукраїнські та міжнародні змагання. Але для цього важливо передбачити наявність трибун, TV-точок, табло та систему різних рівнів допуску для спортсменів/-ок, глядачів/-ок, персоналу, спортивних функціонерів/-ок тощо.
Важливим фактором є те, що офіційні змагання на відкритій воді не проводять у басейнах на 25 м і менше. Тож якщо завдання локації — забезпечити спортивну складову, варто проєктувати басейн з урахування вимог до проведення офіційних змагань і всього необхідного для цього обладнання.
У басейні на 25 м важливим фактором буде кількість доріжок. Це впливатиме на пропускну спроможність, адже спортивне плавання потребує певних умов і в деяких випадках перебування одразу кількох спортсменів/-ок на одній доріжці є недопустимим навіть під час тренувального процесу. Звісно, якщо на доріжках в пікові години буде велике скупчення плавців/-чинь, це буде некомфортно і надалі впливатиме на відвідуваність басейну. Такий басейн зможуть використовувати плавці-аматори для тренувань і для проведення локальних змагань.
Поєднання відкритого спортивного басейну, бігової інфраструктури і тренажерного комплекса може зробити спортивний кластер фактично фітнес-центром просто неба і дозволить задовольнити одразу кілька потреб в одній локації. А відкриті презентації і тренування в такому людному місці — це найкращий популяризатор для будь-якого виду спорту.
Технічні характеристики: для спорту — 50 м на 25 м, суха зона, роздягальні і все обладнання, яке вимагає стандарт FINA. Для внутрішніх потреб може бути і басейн на 25 м, з 4-8 доріжками. Але чим менше доріжок — тим складніше організувати масові запливи.
Цільова аудиторія: за даними дослідження "Спорт.Київ", 7% фізично активних киян/-ок займаються плаванням. Такі дані підтверджує і опитування відвідувачів/-ок ВДНГ: у рейтингу пріоритетності спортивної інфраструктури на території спортивного кластера респондент(к)и називали басейн, щоправда, не уточнюючи, відкритий чи закритий. У спортивному басейні не зможуть плавати маленькі діти. Відвідувачі/-ки також зазначали, що спеціально їздили б на ВДНГ в спортивний басейн і возили дітей на секції з плавання, якби такий басейн був побудований.
Бігова інфраструктура — локація ВДНГ є дуже перспективною для бігової спільноти. Тут вже є традиції проведення тренувань і забігів, раніше функціонував біговий клуб.
Більшість респондентів/-ок проводили б тут заняття своїх клубів та бігові змагання, але за умови створення відповідних умов. Бо наразі бігова інфраструктура в цій частині міста відсутня, тут є лише кілька університетських стадіонів, але до них немає вільного доступу. Також локація є перспективною з точки зору розміщення крос-трас на конкурних полях. Для проведення змагань великим плюсом є те, що на ВДНГ не потрібно перекривати вулицю. Але у святкові дні, особливо в період зимових свят, тут складно щось проводити через велику кількість відвідувачів/-ок і розташовані МАФи.
- Наразі головними перепонами для локації є:
- відсутність прокладених бігових маршрутів;
- не забезпечена безпека для бігунів/-ок у віддалених локаціях (немає освітлення та системи відеонагляду);
- відсутність бігового хабу як місця зустрічі бігової спільноти;
- відсутність основних зручностей: роздягальні, душових, камер схову, медпункту;
- відсутність бігової доріжки зі спеціальним напиленням для занять дітей (це може бути облаштоване коло, наприклад, на території земляного стадіону біля автостанції тощо).
Велику увагу респондент(к)и приділяли саме безпековій складовій. Велика територія ВДНГ є плюсом для облаштування різноманітних бігових трас, але при цьому є ризики того, що у випадку надзвичайної ситуації людину не зможуть вчасно знайти. Також через криміногенну ситуацію в суміжному Голосіївському лісопарку існують певні побоювання всередині спільноти щодо безпечності бігати тут самостійно.
Створення на ВДНГ повноцінного бігового хабу стимулюватиме велику частину спільноти проводити тренування саме тут. Пропонується створити лекгоатлетичне коло з дотриманням стандартів і спеціальним напиленням. Така локація дозволить проводити низку змагань, а також тренування з легкої атлетики для дітей 3+ років. Така інфраструктура є рідкістю для Києва.
Ширина бігової доріжки на великому маршруті має бути не менше 1.5-2 м, при цьому дуже актуальним є облаштування паралельно основній асфальтній доріжці додаткової ґрунтової (облаштованої з перемеленої дерев'яної щепи). Така доріжка дозволить бігати по маршруту людям, що не можуть бігати по асфальту. Вона також підійде для проведення тренувань зі скандинавської ходьби тощо.
Паралельно біговій доріжці на основному довгому маршруті може бути облаштована велодоріжка. Такі маршрути мають бути чітко промарковані, з встановленими правилами та бажано з роздільною смугою. Є практика, коли при тренуванні дітей поруч по маршруту на велосипеді їде тренер. Для занять велоспортом така доріжка буде закороткою, адже дистанції зазвичай значно довші. Але для відвідувачів/-ок ВДНГ, початківців/-иць, дитячих секцій вона буде актуальною в якості допоміжної. Тим більше така доріжка зможе використовуватись і ролер(к)ами, людьми на електроскутерах тощо.
Комплексний маршрут з трьома паралельними трасами для роликового та велоспорту, бігу та скандинавської ходьби зробив би локацію цікавою. Але кожна траса потребує опрацювання профільними спеціаліст(к)ами. Вони мають бути максимально відділеними одна від одної і від тротуарної частини для пішоходів.
Якщо буде створена лише якісна бігова доріжка, є ризики, що її частково будуть використовувати пішоходи з дитячими візками, велосипедист(к)и, ролер(к)и тощо. Категорично не можна допускати перетинання бігової доріжки з автомобільною дорогою: слід забезпечити належне інформування учасників/-ць руху в місцях перетинання потоків (велосипед, пішоходи, електротранспорт тощо).
Також періодично виникають неприємні ситуації з собаками на вільному вигулі у парку, тому не варто розміщувати бігову доріжку поруч з локаціями, де перебуває велика кількість людей з домашніми тваринами.
Технічні характеристики: легкоатлетичне коло з дотриманням стандартів і спеціальним напиленням — 400 м, не менше 4 доріжок. Ширина бігової доріжки на маршруті має бути не менше 1.5-2 м, покриттям може бути асфальт. Паралельно має бути розміщена доріжка з м'яким покриттям на ґрунті (щепа).
Цільова аудиторія: згідно з дослідженням "Спорт.Київ" 2018 року, бігом в Києві займаються близько 17% киян/-ок, які відмітили, що займаються спортом або будь-яким видом фізичної активності регулярно. При цьому у вихідні дні на Трухановому острові більше 1 000 людей на день приїжджає спеціально для тренувань. Більшість з цих людей потребують роздягалень та душових. Змагання з бігу збирають до 5 000 учасників/-ць, але для цього потрібні окремі маршрути та Інфраструктура.
5. Безбар'єрність
Одним з респондентів було зазначено, що якщо будівля басейну і простір довкола будуть спроєктовані з урахуванням нових ДБН, то спортивний кластер вже враховуватиме потреби маломобільних груп. Зокрема, басейн має передбачати ліфт та нормативні пандуси, а зони самого простору можна облаштувати спеціальною тактильною плиткою та вказівниками.
Щоб використовувати басейн окремо для реабілітації, необхідно витримувати спеціальний температурний режим, облаштовувати додаткову ванну. Але спортивний басейн цілком може використовуватись для корекційних занять окремих захворювань.
Проте не варто забувати, що простір планується як публічний, тому важливо передбачити активності для людей старшого віку, маломобільних груп, людей з порушеннями зору тощо.
Актуально, якщо в проєкті урбан-парку серед елементів для функціонального тренінгу будуть вмонтовані спеціальні елементи для проведення корекційних занять і сенсорний мініпарк. Такі тренажери можуть використовувати всі відвідувачі/-ки як профілактику захворювань опорно-рухового апарату, разом з цим вони є критично важливими для лікування і реабілітації. При цьому на локації має бути фахівець/-чиня, що організовує заняття, допомагає і консультує. Це також можуть бути волонтери або батьки дітей, які потребують занять на таких тренажерах.
Така локація дуже допоможе спільноті. Поєднання водних процедур і фізичних вправ на спеціальних тренажерах є чудовою комбінацією, тому сюди потенційно можуть приїжджати групи для занять. У Києві лише дітей з інвалідністю віком до 18 років зареєстровано більше 11 000. А локацій, в яких би було поєднано одразу кілька функцій, наразі немає.
Крім того для людей старшого віку можливо облаштувати майданчики для петанку (мінімум 3 майданчики 3 на 9 м, можна під деревами, з гравійним покриттям), стаціонарні шахові столи, трасу для скандинавської ходьби, в зимовий час — забезпечити облаштування трас для бігових лиж. Облаштування зон для таких актиновностей часто не вимагає великих фінансових витрат, але залучає соціальні групи, для яких необхідна помірна рухова активність.
Окрема думка
У зв'язку з тим, що результати анкетування відвідувачів/-ок ВДНГ виявило великий запит на створення велоінфраструктури на території ВДНГ — ми окремо дослідили це питання.
Існуюча інфраструктура у вигляді нанесеної розмітки, в основному, не працює — через неправильне планування і відсутність інформаційних табличок. При цьому покриття доріжок давно потребує оновлення, на чому також було наголошено представниками/-цями ролерської і скейтерської спільнот під час проведення глибинних інтерв'ю.
Ми порадились з експертом та отримали рекомендації, що дозволять покращити існуючу ситуацію на дорогах та позитивно вплинути на трафік:
-
- змістити існуючі веломаршрути з центральної частини алеї в крайню праву або крайню ліву частини;
- додати до існуючої розмітки маркування та інформаційні таблички з поясненням пріоритетності руху;
- серед перспективних маршрутів, які могли б використовуватись з рекреаційною метою, запропоновано велике коло, що з'єднало б центральну алею і липову алею з розворотом за пожежною частиною. Довжина такого маршруту може складати 6-7 км. Також є додатковий існуючий маршрут в сторону Феофанії, що також потребує опрацювання та оновлення;
- ширина велодоріжки, що задовольнила б потреби велосипедистів/-ок, ролерів/-ок та користувачів/-ок електроскутерів, може бути 3 м, покриття — оновлене та відділене від основної пішохідної доріжки утопленням на 2-3 см з належним водовідведенням.
Висновки та рекомендації
-
- Розпочати з розбудови спортивної інфраструктури для тих видів спорту, якими вже займаються на ВДНГ, а також найбільш перспективних для розвитку.
- При розробці концепції, в першу чергу, керуватись завданням бездотаційної експлуатації кластера. Тобто додавати локації, які потенційно можуть принести дохід від оренди та секцій, а також навколоспортивна інфраструктура.
- Всі респондент(к)и відмічали, що вулична локація є обмеженою і не зможе використовуватись в зимовий час, а це буде сильно впливати на її затребуваність.
- Тому перед тим, як обрати види спорту і розпочати створення концепції, варто наперед визначитись з тими видами спорту, з якими ВДНГ зможе розвивати кластер далі у критому комплексі, якщо такий буде створено.
- Спробувати поєднати рекреаційно-розважальну, соціальну і спортивну складові у спортивному кластері. ВДНГ — це чи не єдина локація в Києві, де ще є можливість створити кластер такого формату. Тобто у проєкті урбан-парку слід передбачити спортивну складову (не лише вуличні культури), облаштувати легкоатлетичне коло для змагань, а в басейні бажано дотримуватись стандарту FINA. Поєднання цих складових зробити локацію унікальною в Києві.
- Активно залучати до розробки концепції і проєкту лідерів/-ок з кожного виду спорту або напрямку, до того ж саме з Києва. Головне спільно якісно пропрацювати локації. Тоді ці люди будуть допомагати наповнювати кластер життям.
- Важливо при проєктуванні локації не розділяти зони по соціальним групам та не створювати комунікаційний розрив між ними. При цьому слід розділити швидкісні потоки і відділити дитячу зону від екстремальних частин.
- Важливо, щоб спортивна локація створила платформу, де могли б перетинатися групи, що в звичайному житті і побуті не взаємодіють одне з одним.
- Використовувати якісні і енергоефективні матеріали, перевірених підрядників, щоб в майбутньому об'єкт якомога довше не вимагав додаткових капіталовкладень.
- Варто звернути увагу на запит на навколоспортивну інфраструктуру. Критичними визначено наявність вбиралень, місць для переодягання, камер схову, освітлення локацій і забезпечення безпеки. Також, важливою є наявність накриття над частиною вуличних локацій, душових, інфраструктури для базових клубів/секцій (спортивного хабу з приміщеннями для зберігання інвентаря і проведення презентацій, приміщеннями для тренерів, медпункту, майстерні, навіть публічного простору для роботи відвідувачів/-ок)
- При проєктуванні важливо не лише грамотно розвести швидкісні та вікові потоки, спортсменів/-ок та глядачів/-ок в змагальні дні, а й враховувати навантаженість на навколоспортивну інфраструктуру в пікові вечірні години, вихідні дні. Слід не забувати про те, що в дні змагань всі інші локації повинні продовжувати роботу в звичайному режимі.