Команда Big City Lab: люди, які змінюють українські міста
Міста не змінюються самі — їх змінюють люди.
До Всесвітнього дня урбанізму розповідаємо про команду Big City Lab, яка працює, щоб простори ставали зручнішими, людянішими й красивішими.
Дарʼя, проджект-менеджерка
“Ти розумієш, як це класно, коли оживають проєкти, які пару місяців тому існували лише на папері? А тепер ти можеш прийти, подивитися на них, доторкнутися, показати іншим”, — каже Дарʼя Нестерук.
А на питання, що в діяльності Big City Lab є для неї важливим, Даша пояснює: те, що команда урбан-бюро створює публічні місця, для людей і про людей. Бо це не просто “ми робимо крутий проєкт”, це “ми робимо крутий проєкт, який має місію”.
“Мій улюблений проєкт — це, звісно, Терапевтичний сад на ВДНГ. Бо це можна масштабувати і будувати далі: в різних містах, у різних локаціях. А ще я люблю безбарʼєрні маршрути. Бо в цьому проєкті я зрозуміла: немає універсального рішення для всіх ситуацій. Бо на якомусь обʼєкті вже є ухил — і з ним треба щось зробити. На іншому — складна вхідна група, яку треба адаптувати. І кожний простір — це унікальний випадок”, — пояснює Дарʼя.
Марина, архітекторка
“Хочеться бути причетною до створення красивих, зручних і продуманих просторів, у яких людям приємно перебувати. І для мене важливо, що через роботу я можу впливати на якість міського середовища, робити його більш гармонійним і доступним для всіх”, — ділиться Марина.
Вона вважає особливо цінним те, що команда Big City Lab долучається до просвітницьких ініціатив — зокрема до створення посібників, що допомагають змінювати підходи до проєктування.
Марина каже, що найбільш значущим для неї є посібник “Новий профтех”: “Це тому, що нам вдалося створити матеріал, який не лише інформує, а й надихає. Це свого роду “підручник” нового типу — практичний, структурований і зрозумілий”.
Микола, проджект-менеджер
“Коли я жив в Одесі, часто бігав на Трасі здоров’я — уздовж моря, серед запаху дерев, шуму хвиль і голосів людей на спортмайданчиках та дитячих зонах. У цьому місці було щось особливе — воно не просто про спорт, а про відчуття життя, руху, свободи. Мабуть, саме тоді я вперше відчув, наскільки сильно простір може впливати на людину. Для мене урбанізм — це саме про це. Коли місто не тисне, а надихає. Коли виходиш на вулицю — і тобі хочеться бігти, творити, жити. Саме такі місця я хочу створювати”, — ділиться Микола.
Йому загалом близька тема спортивних публічних просторів — як урбан-парку на ВДНГ, так і Активних парків, які команда цього року проєктує і будує в Київській області. Тому що саме такі місця реально змінюють життя людей: вони повертають рух, спілкування, відчуття спільності.
Микола сподівається, що цей досвід виросте у щось масштабніше — і коли почнеться відбудова України, урбан-парки стануть невід’ємною частиною кожного міста.
Олександра, архітекторка
Олександра жартує: начиталась в університеті Джейн Джейкобс та Йена Гейла — і пішло-поїхало.
А якщо серйозно, Сашу захоплює можливість поєднувати в одному проєкті різні аспекти: враховувати фізичну доступність, історичний контекст, стійкість простору та його естетичні якості. Бо в ідеальному світі урбанізм може і має працювати й вирішувати дуже великий спектр викликів, різних за масштабом: починаючи від роботи з окремими громадськими просторами і закінчуючи плануванням інфраструктури на рівні агломерацій.
“Війна приносить містам велику кількість викликів, які треба вирішувати як в короткостроковій, так і довгостроковій перспективі. А урбанізм якраз є тим самим набором інструментів, що дозволяє приймати як тактичні, так і стратегічні рішення”, — каже Олександра.
І ділиться: цінує те, що команда Big City Lab впроваджує та практикує партисипативний підхід — бо саме це дозволяє розробляти людиноцентричні рішення. А ще — те, що урбан-бюро працює з освітніми проєктами, розробляє посібники, проводить лекції та воркшопи для різних аудиторій.
Уляна, операційна менеджерка
Уляна колись прийшла в нову для себе галузь через круту команду. А залишилась — через круті і красиві проєкти, що змінюють місто і задають стандарт.
“Улюблений проєкт? Звісно, останній — Терапевтичний сад на ВДНГ”, — каже Уляна. — “Бо в мене є свій сад, де я працюю. Взагалі я почала копирсатись в землі просто тому, що вона була і треба було щось з нею робити. І хотілось краси. Але потім це почало працювати, як спорт, коли після тренування в тебе дуже хороший настрій. Після роботи в саду і думки впорядковані, і стає якось спокійно та добре. А сам Терапевтичний сад дуже красивий — і ціннісно дуже актуальний”.
Ростислав, головний архітектор
Ростислав займається проєктуванням будівель та споруд вже 15 років. Але до до команди Big City Lab доєднався не так давно.
“Для мене найбільш важливим в тому, що робить команда Big City Lab, є увага до потреб маломобільних груп населення. Бо зараз це особливо актуально”, — пояснює Ростислав.
А улюбленим проєктом він називає урбан-парк на ВДНГ.
Єлізавета, проджект-менеджерка
Робота у Big City Lab стала для Єлізавети першим повноцінним досвідом в урбанізмі — але дуже свідомим.
“Я суцільно city girl, людина, яка виросла і все своє життя прожила у великому місті, тому мене абсолютно захоплює ця галузь. Ідея того, як зробити міський простір дружнім до тих, хто у ньому живе, зручним для кожного, як місце, де ми живемо, відображає наші цінності, погляди, спрямування, як місто є джерелом, натхненням, але й найбільшим бар’єром розвитку та інновацій — кожен з цих елементів видається мені надзвичайно цікавим для вивчення”, — ділиться Ліза.
У Big City Lab її найбільше приваблює соціальна складова проєктів. Бо можна по-різному дивитися на урбаністичні проєкти — з точки зору естетики, з точки зору інженерії — але Єлізавету цікавить саме те, як люди взаємодіють із простором, як вони змінюють його, а він — їх.
Марія, комунікаційна менеджерка
Марія ділиться: завжди любила спостерігати за містами і за власними відчуттями в них. А потім аналізувати, чому десь почуваєшся комфортніше, десь безпечніше, а звідкись хочеться забратись якомога швидше. В якийсь момент захотілось краще розібратись в тому, як створюються і трансформуються міста, а також глибше вивчати тему безбарʼєрності — тож доєдналась до команди Big City Lab.
“Всі наші проєкти створюються людьми для людей. І громадська думка завжди враховується. Це один з найважливіших для мене принципів в роботі — створювати щось, що дійсно потрібно іншим”, — пояснює Марія.
І додає, що всім серцем любить Терапевтичний сад: “Це проєкт, до якого була дотична на всіх етапах, і мала змогу побачити, як смілива амбітна ідея перетворюється в красивезний і такий потрібний публічний простір в Києві”.
Зінаїда, архітекторка
Із Зінаїдою урбанізм трапився завдяки підліткам: “Мені запропонували розробляти програму для неформального освітнього проєкту. І це настільки захопило мене, що я вирішила досліджувати як урбанізуються міста, а з ними — і всі їхні мешканці”.
Але виокремити найбільш важливий для себе проєкт Big City Lab Зіна не може: бо всі вони людиноцентричні.
“Будь то сквер, який ми проєктуємо, враховуючи всі потреби мешканців. Чи нові лабораторії та класи для НУШ, де на перше місце ми ставимо дитину та її потреби. А чого лише варті безбарʼєрні маршрути” Усе це не про важливість, а про необхідність в кожному місті”, — пояснює Зінаїда.
Євгенія, інфлюенс-менеджерка
“Коли я хотіла займатись архітектурою і переїхала в Київ, мені здавалось, що міста це просто великі набори будівель. Але виявилось, це значно більша і складніша система переміщень, зв'язків, жартів про Рейтарську і мемів про Оболонь”, — розказує Євгенія. — “Працюючи (і розважаючись) з урбанізмом, я відчуваю себе частиною команди і тусовки, що робить вулиці комфортними і живими. Це взагалі більше ніж робота, це стиль життя і погляд на буденні дії”.
Улюблена складова роботи Жені — дослідження і все, що пов'язано з освітою. А улюблений проєкт — концепції трансформації радянських шкіл, бо це про масштабну роботу із вже існуючим середовищем і про класний цікавий простір для дітей.
“Мені подобається, що будівлі теж можуть бути вчителями і друзями, і я хотіла б, щоб більше людей мали позитивний досвід спілкування з просторами”, — додає Женя.
Анастасія, аналітикиня
“Для мене урбанізм — це спосіб комплексно зрозуміти соціальні процеси через поєднання архітектури, гуманітаристики та комп’ютерних наук. Я розглядаю простір не лише як фізичну інфраструктуру, а як політичну, соціальну та культурну систему. Відтак я поступово прийшла до урбаністики — зрозуміла свої навички, бажання та готовність досліджувати місто як живу систему і впливати на реальні зміни”, — розказує Анастасія.
Вона вважає найважливішим напрямом урбан-бюро роботу зі школами — трансформацію типових радянських закладів освіти у сучасні, адаптивні та безпечні середовища, які підтримують потенціал дітей і спільнот, а не просто відтворюють старі моделі.
Про улюблений проєкт Насті ми не можемо розкрити — бо ще працюємо над ним. Але він теж повʼязаний з освітою.
Оксана, урбаністка
Спочатку Оксана просто вступила на “щось” схоже на архітектуру, а потім закохалась в міста і вирішила покращувати їх.
“Найважливішим в усіх проєктах Big City Lab є принципи безбарʼєрності. Бо це ж не тільки про людей з інвалідністю, а взагалі про всіх нас. Тому чим більше буде доступних просторів, тим комфортніше нам всім буде жити”.
Найкрутішим з усього, що робила команда урбан-бюро, Оксана називає Альбом безбарʼєрних рішень. Бо це якісний (і гарний!) інструмент-довідник для всіх, хто дотичний до будівництва.
Надія, креативна райтерка
Надія завжди любила спостерігати за тим, як люди знаходять свої місця сили — тому була рада долучитися до команди, яка створює саме такі локації.
“Набільш важливе для мене те, що у Big City Lab немає проєктів заради проєктів. Все, що створює команда, створюється з думкою про майбутніх користувачів. І все це — саме ті простори, яких так бракує нашим містам”, — каже Надія. — “Улюблений проєкт? Напевно, посібник “Новий профтех” — бо він пояснює, як своїми силами заклади професійної освіти можуть перетворювати старі майстерні та кабінети на красиві, доступні та функціональні простори”.
Анна, офіс-менеджерка
Анна познайомилась з урбаністикою у 2024 році, коли стала менторкою програми урбанруху “У міста є Я”, під час якої разом з підлітками розробляли безбарʼєрні рішення для трьох просторів.
“Кожен проєкт Big City Lab має своє значення. Але особисто для мене дуже цінним є Терапевтичний сад на ВДНГ”, — ділиться Аня. — Бо тут продумана кожна дрібниця, а всі вони обʼєднані ідеєю відновлення. Це простір, де кожна людина знаходить свій спосіб відпочити, насолодитися моментом та певним чином відновитися”.
Ольга, архітекторка
“Я багато читаю про теорії формування міського середовища, забезпечення його комфортності. Вважаю це важливим, а тому хочу бути залученою в реалізацію цих ідей”, — каже Ольга.
Для неї найважливіше в діяльності Big City Lab — робота з акцентом на принципах людиноцентричності та безбар’єрності, які сформовані на основі реального досвіду користувачів.
А улюблені проєкти Олі — посібники з безбарʼєрності. Бо під час проєктної діяльності це важливий ресурс, який пояснює та розширює інформацію з ДБН щодо надзвичайно важливого аспекту кожної будівлі.
