Маріуполь: візія відбудови міста після деокупації

Візія відбудови Маріуполя була розроблена в колаборації урбан-бюро Big City Lab, PUPA, Ro3kvit, Mriia та ZOTOV&CO для Mariupol Reborn. Усі рішення стратегії приймалися за результатами спільних обговорень, у тому числі — з маріупольцями, які зараз проживають в інших містах України.

У 2014 році Маріуполь вже визволяли від російських військ, і наша команда допомагала його відновленню та розвитку. У 2021 році Маріуполь отримав статус Культурної столиці України. Тоді ж був розроблений план розвитку міста до 2035 року. Маріуполь розквітав. Але потім розпочалась велика війна.

‍

Під час повномасштабного вторгнення Маріуполь став символом спротиву і міці, а разом з цим — болю і втрати. Навесні 2022 року російські війська майже повністю знищили місто, з 20 травня воно перебуває під окупацією. Але ми віримо у звільнення Маріуполя і повернення додому всіх його мешканців/-ок, що тимчасово втратили дім. І готуємось до відновлення міста.

‍

А якщо Маріуполь — більше, ніж місто? Якщо Маріуполь є причиною: повернутися додому, любити і довіряти, створювати нове життя? Яким буде місто після деокупації?

‍

На цю думку ми спиралися, створюючи візію відновлення Маріуполя.

Цей проєкт виник з потреби муніципалітету міста, мешканців/-ок та експертів/-ок бути готовими до деокупації Маріуполя — коли будуть потрібні швидкі та ефективні дії для відновлення громади, культури, навколишнього середовища, економіки міста.

‍

• Щоб зібрати візію, наша команда спільно з партнерами
  PUPA та Critical + Xwhy:
• провели опитування маріупольців у різних містах України;
• організували воркшопи з міжнародними експерт(к)ами;
• зібрали мультидисциплінарну групу з 37 фахівців/-чинь з різних країн світу;
• проаналізували досвід міст після Другої світової війни та великих стихійних лих;
• розробили візію відбудови після деокупації.

‍

І лише тоді взялися за розробку концепції розвитку міста.

‍

Економіка

‍

Принципи та цілі відбудови

‍

Відбудова міста

‍

Короткострокові цілі: повернутися з гордістю

1.  Житлові квартали

‍

Різні типи житла

Нові будинки могли б збагатити житловий фонд Маріуполя різноманітними типами житла: рядні (зʼєднані спільною стіною) чи малоквартирні будинки, дуже великі чи дуже маленькі квартири. Різні типи відповідають різноманітним потребам домогосподарств Маріуполя: людей похилого віку чи людей з інвалідністю, невеликих сімей чи багатодітних родин тощо.

‍

‍

Міські квартали

Нові багатоквартирні будинки варто розміщувати так, щоб вони формували квартали і розділяли приватні та публічні відкриті простори. Приватні — дворики для мешканців/-ок, публічні — вулиці, парки, сквери для всіх громадян.

‍

‍

Активні перші поверхи

Перші поверхи в нових і реконструйованих будівлях повинні бути відведені під комерційні або громадські функції. Комерційні приміщення на перших поверхах стимулюють місцеву економіку та  підприємництво. Це також безпека, зручність життя та привабливий відкритий простір.

‍

‍

Реновація багатоквартирних будинків 

Під час реконструкції будинків з невеликими пошкодженнями можна внести зміни для комфортнішого життя. Збільшити вікна і таким чином зробити світлішими внутрішні приміщення; розширити простір квартир за рахунок балконів; створити привабливі, чіткі та світлі входи; використати 3 метри зміщення навколо будинків для терас квартир на перших поверхах; створити безбар’єрні конструкції.

‍

‍

Реконструкція приватного сектору 

Започаткувати програми підтримки, щоб допомогти людям відновити свої будинки. Створити центри підтримки в кожному районі, що одночасно функціонуватимуть як магазини будівельних матеріалів, освітні центри про будівництво, переробку та енергонезалежність.

‍

2. Освіта та культура‍

Школа об’єднує громаду

Школи можуть стати знаковими і ключовими проєктами відбудови Маріуполя. Вони можуть діяти як громадські центри в кожному районі. Будівля школи сама по собі може бути прикладом виняткової архітектури, добре визнаної та оціненої.

‍

Шкільний двір як серце мікрорайону

Відкриті шкільні простори можуть стати місцями для зустрічей та відпочинку всієї громади.

‍

Університети як центри притягнення молоді та економічного зростання

Один зі способів повернути молодь до міста полягає в тому, щоб не створювати кампус типу “місто в місті”. Ми пропонуємо інтегрувати будівлі університетів та гуртожитків у тканину міста, щоб студент(к)и стали його частиною та збагатили культуру та жвавість Маріуполя.

‍

Бібліотеки як соціальні центри

Бібліотеки можуть виступати як соціальні місця, особливо для людей похилого віку, підлітків, батьків із дітьми. Громадяни можуть там зустрічатися, грати, робити уроки, проводити позашкільні заходи. З архітектурної точки зору, бібліотека може бути знаковою та впізнаваною будівлею. Але — що найважливіше — вона має бути зручною у використанні та доступі: безбар’єрний вхід, світло, приміщення для догляду за тими, хто цього потребує, гостинна атмосфера.

‍

3. Історичний центр

‍

Існує кілька підходів до реконструкції пошкоджених історичних будівель в центрі міста:

‍

‍

Рішення про те, який підхід застосувати та де саме це варто зробити, повинно бути прийняте після залучення громадян/-ок та експертів/-ок з різних галузей.

4. Місця пам’яті

Жити в місті, де трагедії були на кожному кроці, емоційно важко. Тому ми пропонуємо не розмивати місця пам’яті по місту, а виділяти для них конкретні знакові місця.

‍

Меморіал як пам’ятка архітектури та дизайну

‍

Меморіал як ландшафтний парк

‍

Середньострокові цілі: відбудовувати з турботою

Розвиток мережі синьої та зеленої інфраструктури та їхня інтеграція в міське середовище за допомогою сталих мобільних рішень може створити комфортніше, щасливіше та здоровіше місто.

‍

• ‍
• Розвиток міста на березі моря
• Парки в кожному районі
• Використання потенціалу річок та набережних
• Вулиці як лінійні громадські простори — бульвари

‍

1. Приморський мікрорайон

Азовське море завжди було важливим символом Маріуполя. Реалізація потенціалу набережної призведе до кращої якості життя та нових можливостей для розвитку.

‍

2. Громадські місця на березі моря

3. Активний спосіб життя та парки

Ключові компоненти формування активного способу життя: доступ до спортивних зон, мережа громадських спортивних клубів і команда тренерів, масові заходи та змагання для любителів.

Пропонуємо створити безпечні та доступні місця для фізичної активності: міські парки, басейни, стежки, велосипедні доріжки та відкриті спортивні майданчики в школах.

‍

4. Постіндустріальні парки

Створення постіндустріальних об’єктів за допомогою ландшафтного дизайну та урбанізму — це всесвітній підхід, який Маріуполь міг би наслідувати.

Маріуполь — промислове місто з великою кількістю заводів і фабрик. Однак деякі з них після реконструкції міста не будуть використовуватися. Оскільки фабрики є невід’ємною частиною міського пейзажу, ми пропонуємо використовувати їх для постіндустріальних ландшафтних парків.

‍

5. Нові вулиці Маріуполя

Пропонуємо зробити нові головні вулиці Маріуполя із широкими тротуарами, велодоріжками та зеленими бульварами, що зробить їх безпечними та приємними для всіх користувачів/-ок. Перші поверхи навколишніх будівель можуть бути відведені під комерційну діяльність.

‍

‍

‍

Довгострокові цілі: керувати з натхненням

1. Нова економіка та стала мобільність

• ‍
• Відбудова великих заводів (новий “Азовсталь”)
• Створення умов для чистого виробництва, нових економічних і логістичних зон
• Інновації та знання: в університетах, технічних центрах, інкубаторах
• Заохочення малого та середнього бізнесу до розвитку
• Стимулювання місцевого виробництва для потреб міста та області: будівельних матеріалів, обладнання для альтернативної енергетики тощо‍

2. Ключові інфраструктурні проєкти для стимулювання економіки

• ‍
• Будівництво міжнародного аеропорту, відновлення авіасполучення
• Реконструкція порту (будівництво зернового терміналу, модернізація перевантажувального комплексу)
• Будівництво кільцевої бетонної дороги для вантажного транспорту (навколо міста)
• Нова залізнична станція для пасажирів/-ок поблизу центру міста

3. Зони економічної активності

Нові райони для розміщення зон нової економіки: кластери знань, зон чистого виробництва, спеціальної економіки, логістичних хабів. Це дасть можливість розвивати ці території як зразкові міські райони з необхідними характеристиками:

• ‍
• Різноманітністю функцій
• Сталою мобільністю
• Зеленим містом

Візія нового Маріуполя

Ключові проєкти

‍

‍

Команда та експерт(к)и

Tadas Jonauskis — співзасновник урбан-студії PUPA
Justina Muliuonyte — співзасновниця урбан-студії PUPA
Ruta Slavinskaite — урбаністка, проєктна менеджерка Create Lithuania
Mariana Maksymiv — проєктна менеджерка Create Lithuania
Lukas Kulikauskas — архітектор та урбаніст урбан-студії PUPA
Макс Яковер — засновник урбан-бюро Big City Lab
Вікторія Тітова — СЕО урбан-бюро Big City Lab
Ксенія Сухова — секретарка Маріупольська міська рада
Сергій Орлов — заступник голови Маріупольської міської ради
Сергій Захаров — заступник голови Маріупольської міської ради
Денис Кочубей — Маріупольська міська рада
Наталя Ємченко — директорка з комунікацій SCM
Олександр Вишняков — директор ГО Mariupol Reborn
Тетяна Ломакіна — радниця-уповноважена президента України з безбарʼєрності
Уляна Токарєва — заступниця міністра соціальної політики України
Ремігіюс Шимасус — міський голова Вільнюса
Кирило Криволап — радник прем’єр-міністра України, співзасновник та СЕО Центру економічного відновлення
Дмитро Ливч — співзасновник Центру економічного відновлення
Jonas Liugaila — керівник напрямку дизайн-стратегії дослідницько-дизайнерської агенції Critical+Xwhy
Dominykas Karpovic — керівник напряму інновацій дослідницько-дизайнерської агенції Critical+Xwhy
Deividas Juozulynas — експерт з сервіс-дизайну дослідницько-дизайнерської агенції Critical+Xwhy
Algirdas Orantas — член Литовської асоціації графічного дизайну, член Литовської ради дизайну, CEO дослідницько-дизайнерської агенції Critical+Xwhy
Володимир Воробей — управляючий директор в PPV Knowledge network
Ірина Магдиш — культурна діячка, керівниця управління культури Львівської міської ради, 2014-2015
Dr. Zigmas Vitkus — історик, дослідник історичної пам'яті, науковий співробітник Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету
Dr. Paulina Budryte — викладачка та дослідниця Каунаського технологічного університету, експертка з технологій екологічної інженерії, яка спеціалізується на міському плануванні та управлінні водними ресурсами
Augustina Posiunaite — молодша архітекторка архітектурного та урбан-офісу Do Architects
Emilija Martinkevic — архітекторка архітектурного та урбан-офісу Do Architects
Gilma Teodora Gylyte  — співзасновниця архітектурного та урбан-офісу Do Architects
Algimantas Neniskis —  головний архітектор та співзасновник архітектурного та урбан-офісу Do Architects
Auguste Klimanskyte — експертка урбан-студії PUPA
Jurate Volkaviciute — архітекторка урбан-студії PUPA

‍