Альбом безбар'єрних рішень створено в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар'єрів». Проєкт реалізований громадською організацією «Безбар'єрність» спільно з Міністерством розвитку громад та територій України у рамках проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування урядів Німеччини та Швейцарії.
Розробником Альбому безбар'єрних рішень виступає урбан-бюро Big City Lab.
Альбом безбар'єрних рішень — практичний посібник, який рекомендує та на прикладах ілюструє, як міське середовище може бути дружнім до різних користувачів, зокрема й людей з тимчасовими чи постійними порушеннями здоров'я, дорослих з маленькими дітьми, літніх людей, людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Він створений разом із архітектор(к)ами, спеціаліст(к)ами у сфері будівництва, науков(и)цями у сфері людського різноманіття, представниками/-цями громадянського суспільства та маломобільних груп населення.
Альбом стане у нагоді архітектор(к)ам, проєктувальникам/-цям, будівельникам/-цям, замовникам/-цям, держслужбов(и)цям, активіст(к)ам та усім тим, хто опікується рівнем якості реалізації просторів. Ми презентуємо чотири розділи посібника: із рекомендаціями для ґанків та подвір'їв, вулиць, громадських просторів і будівель.
{{slider-2="/sliders"}}
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми адаптували Альбом безбар'єрних рішень до реалій воєнного часу. В оновленій версії ви знайдете рекомендації, які враховують безпекові потреби. Адже безбар'єрність під час війни — це не лише питання комфортного для всіх простору. Це й питання безпеки, створення умов для тих, хто змушений покидати свої домівки через бойові дії, та реабілітації тих, хто повертається з фронту.
Поранення, які отримують наші громадяни, можуть призвести до постійної чи тимчасової маломобільності. Та всі люди заслуговують на мирне життя у своєму місті, яке має бути доступним та комфортним для них. Міста повинні приймати всіх, а не ставати смугами перешкод.
Посібник такого роду — перший в Україні. В чому його особливість?
Альбом показує, як застосовувати цінності універсального дизайну та доступності на конкретних реалістичних прикладах. Проєктувальникам/-цям не потрібно вивчати все людське різноманіття — у вступі до Альбому ми простими словами пояснюємо, які нюанси потрібно враховувати, аби адаптувати простір для різних людей.
У першому розділі ми розглянули різні сценарії для вхідних груп: як фізичний, так і сценарії контрастності, освітлення, мікроклімату. У посібнику чітко розділена пріоритетність рішень. Наприклад, рівний вхід є універсальним рішенням, в той час як піднятий вхід зі сходами та пандусом — адаптаційним.
Для того, щоб розказати про житлові подвір'я, ми розписали матрицю функцій мешканців і зони, що їм відповідають.
У рамках рекомендацій для воєнного часу ми акцентували на параметрах для тамбуру, дверей, підйомнику — саме ці елементи є важливими для швидкої та безпечної евакуації постраждалих.
Тут ви знайдете опис різних типів вулиць, перехресть, переходів. Ми детально розповідаємо про вузли облаштування доступності та варіанти тактильної навігації. Зокрема, у посібнику показано, як можна розділяти тротуар на окремі зони, використовуючи тактильне покриття. Адже це дозволяє створювати дизайн вулиць інтуїтивно зрозумілим та доступним для людей з порушеннями зору.
В рекомендаціях для воєнного часу ми описали параметри для вільного проходу в місцях облаштування протитанкових елементів, контрастність таких елементів, рекомендації для світловідбиваючих елементів у режимі світломаскування, стели екстреної допомоги з автоматичними дефібриляторами.
В цьому розділі ми розглянули сценарії згідно потреб людей у громадських просторах. Там є рекомендації для місць тихого та активного відпочинку, для куріння, дитячих майданчиків, басейнів тощо. Приділено увагу універсальним кабінами та кімнатам догляду за дитиною, які є актуальними у притулках для внутрішньо переміщених осіб та в укриттях. Додатково у розділ ми додали матрицю покриттів із референсами матеріалів — аби показати, як потрібно комбінувати покриття, щоб працювала тактильна навігація і це не заважало іншим людям.
Наша команда розробила матрицю дій дітей за віком на дитячих майданчиках. У посібнику розписано, які саме дії допомагають дітям різного віку розвивати ті чи інші навички (когнітивні, сенсорні, комунікативні — залежно від провідного виду діяльності та вікових потреб дитини у цей час).
В рекомендаціях для воєнного часу ми звернули увагу на кімнати для сенсорного розвантаження, що необхідно для людей з різними типами нейрорізноманітності, для тих, хто має посттравматичний стресовий розлад, розлади аутистичного спектру, або ж просто є чутливим до звуків та світла.
Цей розділ описує громадські будівлі (бібліотеки, школи, ЦНАПи, коворкінги, вокзали, лікарні та інші заклади, у яких люди отримують послуги та до яких мають відкритий доступ) крізь призму врахування різноманітних потреб користувачів/-ок. Там можна знайти рекомендації для душової кабіни, зони отримання послуг чи очікування, всіх горизонтальних і вертикальних комунікацій (коридорів, ліфтів, сходів, ескалаторів).
У воєнний час такі рекомендації можуть стати у пригоді при облаштуванні притулків, тимчасових шпиталів, волонтерських пунктів тощо.
{{book-3="/book-banners"}}