Дослідження доступності міських просторів

Цей проєкт — частина дослідницького етапу в рамках розробки «Альбому безбарʼєрних рішень». Альбом створюється в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без барʼєрів».

Розробниками «Альбому безбарʼєрних рішень» виступають
Big City Lab спільно з Міністерством розвитку громад та територій України, громадською організацією «Безбарʼєрність» за підтримки проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft fúr Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії.

Аналітичну та технічну підтримку етапу досліджень здійснює громадська організація «Урбанина».

Партнер проєкту — громадська організація Pro.UD.

‍

Ціль дослідження: виявити основні проблеми доступності міста та навести нормативні документи, які описують конкретні рішення.

‍

Міські простори є недоступними, некомфортними та часто небезпечними в користуванні не лише для маломобільних людей, а й загалом для всіх містян/-ок. У цьому дослідженні ми сконцентрувалися на пошуку проблем доступності, з якими стикаються маломобільні групи населення, адже вони найсильніше відчувають барʼєрність міських просторів. Якщо ми усунемо барʼєри для маломобільних людей, то міста стануть доступними для всіх. Ми дослідили державні норми, щоб дізнатись, як вирішувати ці проблеми, та виявити ті, які залишилися неврегульованими.

‍

‍

Для кого це дослідження: для тих, хто впливає на доступність в містах, але не знає, з чого почати.

‍

Є багато фахівців/-чинь з різних сфер, які впливають на доступність міських просторів: працівники/-ці муніципалітетів, комунальних підприємств, власники/-ці громадських будівель та помешкань, архітектор(к)и, проєктант(к)и, будівельники/-ці та інші. Однак вони не завжди до кінця усвідомлюють масштаб проблем з доступністю, які є в містах, та як їх вирішувати. Щоб ці люди змогли зробити перші кроки, ми описали групи маломобільних людей, виклики, з якими вони стикаються, та нормативні документи, які пропонують конкретні рішення.

‍

Методологія

‍

Щоб отримати обʼєктивний погляд і всебічно проаналізувати проблематику, ми звернулися до декількох джерел знань та застосували низку методів їхнього отримання. Зокрема, було проведено якісне дослідження — а саме фокус-групи з представниками/-цями маломобільних груп населення.

‍

• Серед них були:
• Люди з дітьми
• Люди літнього віку
• Люди з частковою або повною втратою слуху
• Люди з частковою або повною втратою зору
• Люди, які мають протези кінцівок
• Люди з порушеннями опорно-рухового апарату
• Люди з розладами аутистичного спектра
• Велосипедист(к)и

‍‍

Результати дослідження

За підсумками фокус-груп та опитувань експертів/-ок ми отримали перелік проблем і розділили їх на чотири категорії: підʼїзди та двори житлових будинків, вулиці, громадські простори та вхідні групи громадських будівель.

‍

Чому ж та чи інша проблема існує? Немає нормативів для проєктування та будівництва чи їх просто не виконують?

‍

Для того, щоб це визначити, ми проаналізували державні будівельні норми та інші нормативні документи, які впливають або безпосередньо регулюють створення безбарʼєрних просторів. Аналіз ДБН-ів допоміг зрозуміти, що вони містять відповіді на практично кожну проблему. Та, не зважаючи на доволі широку нормативну базу, цього недостатньо для створення комфортного міста для всіх. Чому?

‍

• Ми запитали у спеціалістів/-ок з доступності та провідних архітекторів/-ок і отримали такі відповіді:
• Нормативні документи структуровано у відповідності до типів обʼєктів і кожен з них передбачає норми по доступності. І для того щоб спроєктувати міський простір, потрібно користуватися різними нормативними документами.
• Іноді норми передбачають узагальнені параметри рішень, а іноді — мають значну деталізацію. В деяких випадках проєктувальники/-ці інтерпретують їх самостійно і не завжди створюють оптимальні проєктні рішення з точки зору доступності.
• Нормативні документи не завжди співвідносяться один з одним і мають розходження в рішеннях.
• Переважна більшість існуючих будівель та інфраструктури побудовані при діючих на той час нормах і їхні власники/-ці не мають зобовʼязань щодо приведення цих обʼєктів до актуальних норм доступності.
• Не вистачає узагальненого посібника, який би зрозуміло розповідав та ілюстрував типові рішення з доступності.

‍

Найпоширеніші проблеми доступності: підʼїзди та двори

‍

‍

Найпоширеніші проблеми доступності: вулиці

‍

‍

Найпоширеніші проблеми доступності: громадські простори

‍

‍

Найпоширеніші проблеми доступності: громадські будівлі

‍

‍

Проблем набагато більше

Є багато різних маломобільних груп населення, не всі з них ми описалиі. Так само і проблеми, які ми зібрали, не описують всіх недоліків доступності міських просторів, які створюють складнощі загалом для всіх мешканців/-ок.

Це дослідження — один з наших перших кроків в розумінні та актуалізації проблематики доступності в українських містах.

‍

«Альбом безбарʼєрних рішень»

У ході дослідження було встановлено, що рішення для значної кількості проблем містяться у різноманітних нормативних документах, які не завжди зрозумілі фахівцям/-чиням, котрі впливають на створення доступних просторів.

Саме тому був створений «Альбом безбарʼєрних рішень», в якому описані та проілюстровані підходи до створення доступного середовища.

{{book-6="/book-banners"}}

‍

Команда

Керівниця проєкту: Вікторія Тітова

Архітектор(к)и: Максим Головко, Софія Брем, Олена Мельник

Дослідники/-ці: Мирослава Савісько, Андрій Алтунян

Дизайнерка: Олена Варзар

Ілюстраторка: oshelesh

Редактор(к)и: Юлія Патлань, Антон Янченко, Іванна Ухаль

‍

Висловлюємо подяку

учасникам та учасницям фокус-груп та респондент(к)ам, які взяли участь в опитуванні; ГО “Відчуй”, БФ “Життєлюб”, ГО “ІУС”, Асоціації “Child.ua”, Музею в темряві “Третя після опівночі” та спільноті “Київ дружній до батьків і малюків” за допомогу з пошуком учасників/-ць фокус-груп та консультації щодо формату їх проведення.

‍

Спеціаліст(к)и та активіст(к)и, що брали участь у дослідженні

Проінтервʼювали профільних спеціалістів/-ок та активістів/-ок, котрі залучені до проєктування міських просторів, щодо поточних проблем в проєктуванні та реалізації доступних міських просторів:

Ганна Аксьонова, Дмитро Баглаєв, Євген Борисенко, Олена Іванова, Анна Давиденко, Максим Кравчук, Максим Коцюба, Богдан Лепявко, Юрій Лозовенко, Ольга Мирцало, Марія Нікітіна, Антон Олійник, Юрій Понькін, Віталій Пчолкін, Роман Савка, Олег Шмід.